GrabThis!!
-->

четвер, 4 червня 2020 р.

Хто винайшов велосипед? Історія до наших днів

Щорічно 3 червня відзначається Всесвітній день велосипеда (World Bicycle Day). Велосипед – простий, недорогий, надійний і екологічно чистий вид транспорту, який використовується вже два століття. Він не тільки допомагає людям вести здоровий спосіб життя, але і сприяє дбайливому ставленню до навколишнього середовища. Пропонуємо цікаву подорож сторінками історії такого корисного винаходу, як велосипед.

Хто винайшов велосипед? Іронія відомої фрази «навіщо винаходити велосипед» в тому, що насправді достеменно ніхто не знає, коли власне його винайшли. Справа в тому, що велосипеду в сучасному розумінні передувало безліч винаходів, що мають в основі його конструктивні елементи. В цілому вигляді велосипед вперше в своїх кресленнях намалював великий винахідник Леонардо да Вінчі.

У перекладі з латинської «velox» означає «швидкий», а «pedis» – «ноги». По-справжньому велосипед почав удосконалюватися й набирати популярність з початку XIX століття. Однак, конструкції з колесами, призначені для самостійного переміщення їх людиною, згадуються вже в XV столітті. 

Так, Майнінгенска хроніка 1447 оповідає про пристрій, що приводиться в рух водієм. У 1761 році стельмах Міхаель Каслер «проскакав» два кілометри з Браусдорфа (округ Магдебург) в селище Бедру (нинішня назва Браусбедра). Його машина складалася з двох оббитих сталевими обручами дерев’яних коліс, які з’єднувалися лавкою для сидіння. Вага її становила, мабуть, приблизно 125 кілограмів (для порівняння, сучасний велосипед важить в середньому 12 кілограм). 

Шлях до сучасного велосипеду був прокладений тільки в 1817 році Людвігом Драйсом. На своєму самокаті довжиною 2,4 метра з 30 дюймовими колесами він запропонував нововведення – кероване переднє колесо. На цій машині Драйс зумів подолати відстань від Лейпцига до Дрездена (111 кілометрів) за 7 годин (а це приблизно 15 км / год.).

У 1860 році П’єр Мішо, каретник з Парижа, ремонтуючи старий самокат, встановив на передні колеса дві педалі. Уже два роки по тому такі машини почали випускатися серійно під назвою «велосипед». Брати П’єр і Ернест Мішо налагодили виробництво до 400 велосипедів на рік.

Відкриття Мішо остаточно затвердило велосипед. У 1869 році на дорогах Франції було покладено початок велосипедних перегонів. Почали з’являтися нові удосконалення. Якщо до того велосипеди виготовлялися переважно з дерева, то в наступні 10 років колеса одяглися в щільну гуму, а для рам і порожнистих вилок почали використовувати трубки.

У 1870 році англієць Хілман починає продавати перші повністю металеві велосипеди з високими колесами. Розмір переднього колеса, як правило, становив 54 дюйма (сучасних коліс-27 дюймів) 

Найважливішим етапом розвитку велосипедної техніки був винахід безпечного велосипеда з двома однаковими колесами не занадто великого діаметру.

У 1870-х роках Г. Бейтс з Кройден в Англії створив перший велосипед з приводом на заднє колесо, названий «Летючим голландцем». Шківи та мотузку Г. Лоусон у своєму «Байсіклетте», запатентованому в 1879 році, замінив ланцюговим приводом.

Близько 1885 р. Дж. Старлі та В. Саттон, випустили безпечний велосипед «Ровер» з двома колесами діаметром 76 см і ланцюговим приводом на заднє колесо – перший низький велосипед з ланцюговим приводом. Він важив близько 20 кілограмів.

Приблизно в той же час Ч. Лінлі та Дж. Біггс випустили безпечний велосипед «Уіппет» з рамою, яка схожа формою до ромбу (після цього вона стала найбільш поширеною), з фіксованим положенням сідла, педалей і керма. В рамі були передбачені дві пружини для амортизації ударів.

У 1888 році ірландець Денлоп винайшов і випустив у продаж шини, які наповнюються повітрям (пневматична шина). З цього моменту наступає справжній розквіт двоколісного велосипеда. З початку 1890-х років кілька фірм почали виробництво велосипедів з ромбовидними рамами, що складаються з двох трикутників. На всі велосипеди стали встановлюватися пневматичні шини та роликові ланцюги. Зовнішність велосипедів практично сформувалася. 

У 1890-х була зроблена перша алюмінієва рама. У 1896 році Вільям Рейлі запатентував двошвидкісну планетарну втулку, яка з 1902 року випускалася англійською фірмою Sturmey-Archer в двох і трьохшвидкісному виконанні. Але масове поширення планетарні втулки отримали лише в 1950-х. 

У 1899 році було винайдено зовнішнє перемикання передач, правда, воно сильно відрізнялося від сучасного. У 1915 році на озброєння італійської армії надійшли складні велосипеди Bianchi з телескопічними задніми «пір’ями», листовою пружиною біля каретки та пружинною вилкою. Фактично, це був перший двохпідвісний велосипед. 

В кінці XIX- початку XX століття в світі налічувалося близько мільйона велосипедистів. Перші змагання велосипедистів відбулися в Парижі в 1868 році. У 1875 році встановлюється перший світовий рекорд на одну англійську милю (1660 метрів) для високого велосипеда (2 хвилини 55 секунд). У 1876 році було встановлено перший неофіційний світовий рекорд на дальність поїздки (за 1 годину - 25,508 кілометрів). Офіційний рекорд у цьому виді, встановлений в 1893 році французом Дегранжем, становив вже 32,325 кілометрів. В 1893 році на шосейних гонках Відень-Берлін за 32 години 22 хвилини було подолано відстань 591 кілометр.

У наступне десятиріччя з’явилися такі новинки, як кулькові підшипники, що зменшують тертя між рухомими частинами, конвеєрні методи зборки, сталеві труби, двох- і тришвидкісні колісні втулки, ніжні гальма та перемикач передач-швидкостей, ланцюгового приводу. 

Зубчасто-ланцюгова передача почала застосовуватися на рубежі сторіч. Вона складалася з ведучої шестерні, з’єднаної з важелями, і відомої, розташованої на ступиці заднього колеса. Сполучені ланцюгом, вони і складали передачу. Спочатку така передача на велосипедах робилася жорсткою. Треба було крутити педалі на кожному подоланому метрі, навіть при спуску з гори. Холостий хід дав можливість не рухати ногами, якщо під час переміщення не вимагалося додаткового зусилля. 

За допомогою заміни ведучої або відомої шестерні можна було регулювати передавальне співвідношення, що відкривало шлях до зміни швидкостей. Надалі маточину заднього колеса стали виготовляти так, щоб ліворуч і праворуч на неї можна було нагвинчувати зірочки-шестерні різного розміру. Завдяки цьому з’явилася можливість, підкручувати заднє колесо, здійснювати заміну передачі. 

У 30-ті роки розробили перший перемикач швидкостей, який, однак, не забезпечував достатньої надійності. Пізніше цей вузол був перероблений і з’явився сучасний перемикач швидкостей паралельного типу. Провідну шестерню почали виготовляти двох- або навіть трьохдисковою. Спеціальний перемикач дозволяв на ходу перекидати ланцюг з одного диска на інший. В результаті сучасний велосипедист при трьох ведучих дисках і семи-дев’яти ведених може бути оснащений 21-27 швидкостями. 

Велосипедні вузли та деталі за останні 30 років значно вдосконалилися. Багато частин, такі, як кермо, рульова колонка, вали, обода, педалі, шестерні, втулка, гальма, виготовляються сьогодні з легких металів. Гнучкі велосипедні шини (або трубки) завдяки значному поліпшенню дорожного покриття стали легше.

Розробка безпечного велосипеда і його надзвичайна популярність в 1890-х роках спричинили багато соціальних змін, зокрема зміни в жіночій моді – з’явилися жіночі брюки для велосипедних прогулянок, і в жіночій свободі – стали звичайними велосипедні прогулянки в чоловічій компанії без нагляду батьків і родичів. 

Багато нововведеннь, привнесених першими конструкторами велосипедів, сприяли розвитку автомобільної промисловості. Більше того, багато хто з перших конструкторів автомобілів і мотоциклів спочатку були конструкторами велосипедів, як, наприклад, Г. Даймлер в Німеччині, а також Б. Харлей і А. Девідсон в США. Крім того, ентузіасти велосипедного транспорту вимагали поліпшення шосейних доріг, об’єднавшись в 1880 році в Лігу американських велосипедистів, яка до 1890 року стала найбільшою в світі спортивної асоціацією. 

Моторизація транспортних засобів, привела до зниження популярності велосипеда в період з 1900-х по 1920-і роки. В 1960-і роки різні фірми стали випускати велосипеди з невеликими колесами, складними рамами, велосипеди незвичайної конструкції (тандем – велосипед з довгою рамою для двох) і триколісний велосипед.

В даний час велоіндустрія не стоїть на місці. Ми стаємо свідками появи нових видів велосипедів – пляжних велосипедів, зимових велосипедів, «растайбайків», велосамокатов. Всесвітньо відомі виробники автомобілів (BMW, MERCEDES-BENZ, PEUGEOT, VOLKSWAGEN) стали випускати велосипеди під своєю маркою.






Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...