Нобелівські премії щорічно присуджують Шведська Королівська академія наук, Каролінський інститут і Норвезький Нобелівський комітет особистостям, які зробили видатний внесок в області хімії, фізики, літератури, зміцнення миру і фізіології або медицини. Премії були створені в 1895 році з волі Альфреда Нобеля, який визначив, що сума премії повинна бути у віданні Фонду Нобеля.
Ще одна премія, Премія Шведського державного банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля, була створена в 1968 році центральним банком Швеції, за внесок в області економіки. Кожна премія присуджується окремим комітетом; Шведська Королівська академія наук присуджує премії в галузі фізики, хімії та економіки, Каролінський інститут присуджує премії в області фізіології або медицини, а норвезький Нобелівський комітет присуджує премії миру. Кожен лауреат отримує медаль, диплом і грошову винагороду, яке змінюється протягом багатьох років.
У 1901 році лауреатам першої Нобелівської премії були дані 150 782 шведських крони, що становило 7 731 004 шведських крони в грудні 2007 року. У 2008 році переможці були нагороджені премією в розмірі 10 000 000 шведських крон. Нагороди вручаються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня, в річницю смерті Нобеля.
До початку 2012 року Нобелівська премія і Премія пам'яті Нобеля з економіки присуджувалися 549 раз: 23 рази - організаціям і 830 разів - людям. Серед 826 осіб, що стали нобелівськими лауреатами (четверо - двічі), 43 жінки. При цьому, перша жінка-лауреат, Марія Кюрі, удостоювалася премії двічі: в 1903 році з фізики (спільно з чоловіком П'єром Кюрі і Анрі Беккерелем) і в 1911 році з хімії. Дочка Марії Кюрі Ірен Жоліо-Кюрі також була нагороджена Нобелівською премією з хімії в 1935 році. Рекордним за кількістю нагороджень серед жінок став 2009 рік - відразу п'ять жінок отримали Нобелівську премію, в тому числі перша жінка-лауреат з економіки Елінор Остром. У 2014 році Нобелівську премію миру отримала 17-річна Малала Юсафзай, ставши наймолодшим лауреатом премії в історії.
Жінки – лауреати Нобелівської премії з літератури
1909 рік - Першою жінкою-лауреатом Нобелівської премії з літератури стала шведська письменниця Сельма Лагерлеф. Як визначила Шведська Академія, письменниця була нагороджена почесною премією “… на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, які характеризують її Твори..,”. її перший роман мав назву “Сага про Йосте Берлінге”. Головний герой твору – священник-відступник. У романі письменниця майстерно зображує душевні переживання героя, його духовну деградацію та поступове відродження. Роман “Сага про Йосте Берлінге” мав схвальні відгуки критики і приніс дебютантці визнання. Сельма Лагерлеф ще не один раз буде звертатися до релігійної тематики у своїх творах. Широкої популярності набула її книга “Легенди про Христа”, що складається з 11 коротких біблійних оповідей, які проникнуті добром, милосердям і любов’ю.
Всесвітню славу Сельмі Лагерлеф принесла дитяча повість “Пригоди Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції’, що була опублікована в 1907 році. За творчим задумом письменниці, книга мала нести не тільки розважальну, виховну, а й навчальну мету: ознайомити дітей із географією Швеції. Відомо, що перед тим, як написати книгу, Сельма Лагерлеф близько трьох років детальне вивчала природу своєї країни, її тваринний й рослинний світ, а також займалась пошуком стародавніх легенд та міфів, що з любов’ю зберігають мешканці шведських провінцій.
У своїх творах Сельма Лагерлеф сповідувала християнські ідеї та людські моральні цінності, яких сама дотримувалась у житті. Відомо, що під час Другої світової війни письменниця допомагала письменникам та художникам, яких переслідували нацисти. А під час радянськофінської війни навіть пожертвувала золоту Нобелівську медаль у фонд допомоги Фінляндії.
1926 рік. – лауреатом премії стала італійська письменниця Грація Деледда “за поетичні твори, в яких описується життя її рідного острова, а також за глибину підходу до людських проблем”.
1938 рік – американська письменниця Перл Бак “за багатогранний, посправжньому епічний опис життя китайських селян та за автобіографічні шедеври”.
1945 рік – чилійська поетеса Габріела Містраль “за поезію істинних почуттів, які зробили її ім’я символом ідеалістичної спрямованості для всієї Латинської Америки”.
1991 рік – південноафриканська письменниця та поетеса Надін Гордімер, “котра своїм чудовим епосом зробила велику користь людству”.
1993 рік – американська письменниця Тоні Моррісон, “котра у своїх сповнених мрій і поезії романах оживила важливий аспект американської дійсності”.
1996 рік – польська поетеса Віслава Шимборська “за поезію, яка з максимальною точністю описує історичні та біологічні явища в контексті людської дійсності”.
2004 рік – австрійський драматург, прозаїк і поетеса Ельфріда Єлінек “за музичні переливи голосів і відголосків в романах і п’єсах, які з екстравагантною лінгвістичною старанністю розкривають абсурдність соціальних кліше та їх поневолюючу силу“.
2007 рік – англійська письменниця-фантастка Доріс Лессінг “за насичене скепсисом пристрасті і передбачуваної сили розуміння досвіду жінки”.
2009 рік - нобелівський комітет присудив Нобелівську премію за літературу 2009 року Герті Мюллер (1953 -), "яка, зосереджуючись на поезії та відвертості прози, змальовує пейзаж знедолених". Поет і прозаїк, що народилась в Румунії, писала німецькою мовою, була серед тих, хто виступав проти Чаушеску.
2013 рік - Канадка Еліс Манро була нагороджена Нобелівською літературною премією 2013 року, і комітет назвав її "майстринею сучасної новели".
2015 рік - Білоруська письменниця, яка писала російською мовою, Світлана Олексійович (1948 -) була журналістом-розслідувачем і прозаїком. Нобелівська премія назвала її основою для нагородження багатоголосні твори - пам'ятник стражданням і мужності в наш час.
За матеріалами
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар