GrabThis!!
-->

понеділок, 25 грудня 2017 р.

Про що розповідають новорічні іграшки

Наближення Нового року багато хто починає відчувати, коли на прилавках магазинів з’являються новорічні іграшки - різнокольорові кулі, пухнасті гірлянди й інша ялинкова мішура. 

Новорічні ялинкові прикраси, які є невід’ємним атрибутом свята, пройшли тривалий шлях розвитку, а їхня історія дуже цікава.

Як все починалось


Передноворічне вбрання будинків жителями європейських країн відомо ще з часів середньовіччя, для цього використовувалися і гілки хвойних дерев, аромат ефірних олій яких розлітався по всьому приміщенню. 

Влада забороняла це робити, тому що подібні дії сходили своїм корінням до старих, язичницьких традицій, які католицькій церкві так і не вдалося повністю викоренити. 

Звичай приносити додому не гілки, а цілу ялинку чи сосну, і прикрашати її з’явився в Європі тільки в XVI столітті, ялинку тоді стали називати "різдвяним деревом" (christmas tree) - у жителів католицьких країн вона досі асоціюється не з Новим роком, а з Різдвом.

В старі добрі часи всі ялинкові прикраси були символічними, кожна з яких несла глибокий зміст з релігійною підосновою. Так, здавалося б, солодкі вафлі - всього лише смачне частування, але вони, розвішані на гілках зеленої ялинки, були нагадуванням про прісний хліб, який церква в усі часи використовувала для причастя. 

До середини XVIII століття ялинка прикрашалася тільки їстівними "прикрасами" - яблуками, вафлями, горіхами в золотих папірцях, іншими фруктами та солодощами, пастилою і медовими пряниками. Але вже наприкінці XVIII століття люди почали вдосконалювати ялинковий декор і на дереві з’явилися паперові іграшки, яєчні шкаралупки, шишки, та фігурки з латуні. 

Першу скляну кулю було виготовлено у 1848 році в німецькому містечку Лауша. Це були важкі, прозорі або ж кольорові кулі, зовні прикрашені блискітками. З того часу кожен намагався здобути таку іграшку і саме нею прикрасити новорічне дерево, але їстівні прикраси все одно не виходять з моди й до сьогодні. 

Вже через 20 років майстри навчилися "видувати" прикраси з допомогою полум’я та пальників, а свинець було замінено на більш безпечний нітрат срібла.

Йшов час, мода не стояла на місці: яскравість змінював "мінімалізм" і навпаки. Різнокольорові, блискучі прикраси замінювалися на спокійні, строгі, нейтральних кольорів.

Згодом німецькі майстри придумали іграшки в стилі "техно": дирижаблі, паровозики, екіпажі, тощо. А також- тваринки: слони, ведмеді, олені, жабки та ін. А ще в цей час з’явилася улюблена прикраса й до сьогодні - різнокольоровий "дощик".

Відображення подій та настроїв


Різдвяна традиція

Наприкінці 1890-х років святкове дерево було не новорічне, а різдвяне. Тоді не було гірлянд, мішури та скляних іграшок.

Ялинка у стилістиці 19 століття була вбрана лише солодощами та тематичними персонажами. Це – херувими, янголята, різдвяні зірочки, також іграшки з вати, паперу і дерева, пофарбовані у світлі кольори. Зазвичай це були люди або тварини.

Загалом, на той час ялинка була суто дитячою розвагою (з можливістю поласувати солодощами), та й технічні можливості дозволяли робити лише саморобні іграшки, які виглядають не дуже витонченими, навіть дещо незграбними.

Вожді та зірки

На початку 20 століття ялинку відділили від Різдва та вигадали для неї нове завдання: її почали використовувати в ідеологічних цілях.

У 30-х роках на новорічне дерево стали вішати червоні прапорці та зірки, Кремль, портрети вождів. Прикраси з вождями не прижились та не стали масовою модою.

Людям хотілось повісити таку іграшку, але вони боялись, що та розіб’ється. У страшні 30-ті через подібну випадкову недбалість до вождя на господаря іграшки могли написати донос. Тож, такі прикраси тримали у коробках, аби не сталось лиха.

Їжа і годинники

В 1940-их роках ялинки прикрашали, але доволі аскетично. По-перше, у ті часи було не до нових покупок, адже була війна. А, по-друге, заводи по виготовленню іграшок переорієнтувались на потреби військових.

На новорічні дерева в ті роки повернулися продукти. Причому, мова йде не лише власне про їстівні прикраси - горіхи та мандарини, а й про такі, які зображують продукти – гриби, овочі.

Разючою відмінністю від 19 століття було те, що майже не було солодощів – то було надто дороге задоволення. Взагалі, ялинка у 40-і роки була таким-собі відображенням фінансового стану сім’ї.

У 50-ті роки мода на прикрашання іграшками-продуктами не зникла. Тільки мотив змінився. Їжа стала символізувати успіх п’ятирічок, негласну підтримку гарних врожаїв.

Наприклад, найпопулярнішою фігурою стала кукурудза – овоч-фаворит Микити Хрущова. Тоді ж в моду ввійшли скляні годиннички, які були та й, можливо, залишились, чи не у кожної сім’ї.

Цікаво, що у Європі іграшки-годинники показують 12 годину ночі – час, коли настає Новий рік.

У Радянському союзі на них завжди 23:55. Ця традиція розпочалася після виходу у 1956 році фільму "Карнавальна ніч", з піснею у виконанні Людмили Гурченко "5 минут".

Космос і спорт

У 1961 році Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос. Це одразу внесло новизну у прикрашання новорічного дерева. Своєрідним "must have" стали іграшки-космонавти, ракети, комети.

У 70-ті, на зміну ідеологічним іграшкам, приходять казкові. Активно зображають героїв мультфільмів, діда Мороза і Снігуроньку.

80-й рік Олімпіади у Радянському союзі. Фігурки атлетів і зображення фігуристів, Олімпійські кільця – все, чим на той час пишалася країна, знаходило відображення у ялинкових прикрасах.

Буремні 90-ті

З розпадом СРСР у житті України все змінилось. Громадяни втратили більшість життєвих орієнтирів та стали дещо розгубленими.

Це не могло не позначитись на прикрашанні ялинок: люди перестали купляти фігурні іграшки, бо не знали кого тепер доречно чіпляти на ялинку.

Замість них у хід пішли дешеві китайські декорації – паперові, поліетиленові і пластикові кульки, ліхтарики, гірлянди і дощик. У поєднанні їх зі старими прикрасами новорічні дерева перетворювалися на хаос. Українці на той час чомусь вважали, що весь світ прикрашає ялинки однокольоровими кулями. Можливо, це запозичили із популярних у ті часи серіалів "Просто Марія" і "Багаті теж плачуть".

Міленіум

У 2000-х виникла та почала набирати шалених обертів мода на все американське.

Віночки, Санта Клауси, дзвіночки, біло-червоні палички-льодяники, маленькі подарунки з нитками, шкарпетки для подарунків – все це опиняється на деревах у великій кількості.

Українцям хотілось показати, що в країні все чудово, що вона не відстає від моди.

У магазинах почали продавати набори подібних прикрас. Причому, вони завжди були поганої якості – пластикові зі шматками клею, який стирчав з маленьких фігурок, а обличчя Санта Клаусів взагалі не було схоже на те, яке показували у кіно.

Подібні прикраси є у продажу і зараз. Та й у деяких родинах їх ще не повикидали.

Повернення традицій

Зараз, через більш ніж сто років, у прикрашанні ялинок українці повертаються до традицій кінця 19 століття.

На новорічних деревах знову з’являються вироби хенд-мейд. Це вже не незграбні ватні персонажі, а витончені вироби. Це ті ж люди і звірі, янголи, ляльки-мотанки... Іноді дизайнерські, іноді пошиті чи вирізані народними майстрами із простих матеріалів.

Знову на ялинках знайшлося місце солодощам: льодяникам та розмальованому імбирному печиву. а серед промислових іграшок домінують прозорі або монохромні кулі.

Янголи, зірочки, годинники чи мандаринки… Чим тільки люди не прикрашали новорічну ялинку. І якби не змінювались традиції чи мода на новорічні прикраси, незмінним залишаються спогади з дитинства та прагнення знову доторкнутися до чарівництва.

За матеріалами: life.pravda.com.uawww.rivnist.in.uauniverse.zp.ua


Фото – з відкритих джерел в Інтернеті


Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...