GrabThis!!
-->

неділя, 13 січня 2019 р.

Слова, які прийшли до нас із літератури

Великі поети і письменники залишили нам свою спадщину у вигляді не тільки безсмертних книг, а й безсмертних нових слів, що вживаються і сьогодні.

Авторський неологізм - це слово або значення слова, створене письменником (поетом, публіцистом) для позначення нових або вигаданих явищ, предметів або понять. Найчастіше такі винаходи залишаються тільки в тому творі, для якого були вигадані.

Але деякі слова все ж входять у словниковий склад мови, та так органічно, що вже через сто років важко повірити в те, що звичне поняття додано у «великий і могутній» словник конкретною людиною. Меню на всі смаки пропонує Вам  кілька цікавих прикладів.



Михайло Старицький


Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «страдниця», «незагойний», «приємність», «чарівливий», «сутінь», «бойовище», «маєво», знадливий», «стуманілий», «пестливий», «привабливий», «потужний» та багато-багато інших. І це все вигадала і залишила нам у спадок одна людина!!


Леся Українка

Леся Українка залишила нам у спадок, з одного боку, таке заквітчане поняття як «провесна», а з іншого – цілком навіть науковий «промінь».


Олена Пчілка

Мати ж Лесі Українки, одна з родоначальниць української дитячої літератури Олена Пчілка, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас – слово «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися «переможець»«променистий»«палкий»«нестяма»«нестямлення»...


Іван Франко


Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися щодня без таких слів, як «отвір»«привид»«свідоцтво»«чинник», однак усі вони "штучні" – з'явилися завдяки Івану Франку. 


Іван Верхратський

Ну, а що вже казати про «звіт»? Проте це слівце теж не з неба впало: його придумав Іван Верхратський, український мовознавець, основоположник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук.


Тарас Шевченко

Тарас Шевченко теж не стояв осторонь словотвору: його вигадці належить, наприклад, «високочолий»


Іван Нечуй-Левицький


Та коли останнє можна вважати аж занадто художнім, то такі речі, як «самосвідомість» і «світогляд» – аж ніяк. А створив їх класик українського красного письменства Іван Нечуй-Левицький.



Слова «робот» і «робототехніка»

«Робота» нам подарував в 1922 році чеський письменник Карел Чапек, вперше вживши це слово в п'єсі «R.U.R.».

Поняття «робототехніка» (так переклалли авторське «robotics») було вперше використано у пресі Айзеком Азімовим в науково-фантастичному оповіданні «Брехун», опублікованому в 1941 році.


 Джонатан Свіфт

Слово «ліліпут» побачило світ в 1727 році, коли були надруковані «Подорожі Гуллівера». 


 Фрідріх Ніцше


Слово «надлюдина» - можливо, не цілком коректний переклад німецького слова Übermensch, було вперше було вжите німецьким філософом Фрідріхом Ніцше в книзі «Так говорив Заратустра».

Спочатку слово означало не людину, що володіє надздібностями, а істоту нового типу, в яку повинна перетворитися людина так само, як homo sapiens походить від мавпи.


Василь Тредіаковський

Завдяки Тредиаковскому є слова «общество», «достоверный», «вероятный», «беспристрастность», «благодарность», «злобность», «почтительность», «недальновидность», «гласность». Не факт, що він особисто все це вигадав, але саме він зробив ці слова загальновживаними. І, до речі, це він почав використовувати слово «любовник» для поширеного у вищому світі явища.


Ігор Северянин

Романтичний естет - поет Срібного століття Ігор Северянин ввів у вжиток два слова, які ніяк не в'яжуться ні з лірикою, ні з романтизмом. Аероплани з його легкої руки стали називати «самолетами», а безталанних людей - «бездарями»


Федір Достоєвський


 «В литературе нашей есть одно слово - «стушеваться» Ввел и употребил это слово в первый раз - я. Появилось оно 1-го января 1846 года» - писав Ф. М. Достоєвський.

Слово вперше прозвучало в повісті «Двойник». Утворив його письменник від слова «тушевать», тобто накладати тіні на кресленні, роблячи непомітним перехід від лінії до лінії. Слово це, Достоєвський, звичайно, знав і часто використовував - адже він навчався кресленню в Петербурзькому Головному інженерному училищі. 

Вигадане ним дієслово означало «непомітно зникнути, піти». Значення «зніяковіти» додалося пізніше - можливо, і сам Достоєвський не знав, що слово міцно увійде в ужиток саме з таким змістом.


Микола Карамзін

Історик, публіцист, прозаїк і поет Микола Карамзін збагатив російську лексику безлічу слів. Раніше таких понять просто не було, а тепер здається, що вони існували завжди - «впечатление», «влияние», «трогательный», «занимательный», «эстетический», «промышленность», «эпоха», «сцена», «гармония», «катастрофа».


Михайло Салтиков-Щедрін


У своїх сатиричних творах М. Є. Салтиков-Щедрін придумав такі слова як «головотяпство» «мягкотелость», а також «благоглупость», «пенкосниматель» і «злопыхательство». 

На жаль, актуальність творів Михайла Евграфовича не зменшується, і позначені ним явища як і раніше поширені. Залишається тільки мріяти про часи, коли неологізми письменника покинуть мову.



 Петро Боборикін

З ім'ям журналіста й письменника Петра Боборикіна прийнято пов'язувати появу в шістдесятих роках позаминулого століття слів «інтелігент», «інтелігенція», «інтелігентний».

Слово Intelligent, звичайно, існувало і раніше, але вживалося переважно як синонім «розумності».

Боборикін визначав інтелігенцію як «сукупність представників високої розумової і етичної культури, а не просто працівників розумової праці». З тих пір під інтелігентністю ми розуміємо: поєднання розуму, освіченості, гарного виховання, такту, культури та високих моральних якостей. 



Не тільки письменники


Появі величезної кількості слів ми зобов'язані Ломоносову - йому постійно доводилося давати імена речам, яких до цього просто не існувало. Як писав сам вчений, робити це було необхідно для «іменування деяких фізичних інструментів, дій і натуральних речей».

Хоча сам науковець вважав придумані ним слова трохи дивними, він все-таки сподівався, що вони приживуться і стануть звичними. Так і вийшло. «Градусник», «рівновага», «діаметр», «горизонт», «кислота», «мікроскоп», «формула», «речовина», «квадрат», «мінус», «креслення», «автограф», «безглуздість», «тлінність», «коло» - ми постійно користуємося цими словами, як і поняттями «земна вісь», «гашене вапно», «питома вага», «місцевий відмінок» та ін.




Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...