Сьогодні пропонуємо поговорити про вдячність. Адже найчастіше її трактують як ввічливість, хоча насправді подяка є чимось на зразок чарівного ключика, який відкриває двері до щастя. Все питання в тому, як ним скористатися.
Щоб науково довести правдивість твердження, що почуття вдячності здатне дуже впливати на наше життя, психолог Роберт Еменс навіть провів експеримент. Кілька сотень добровольців розділили на три групи. Першій дали завдання щодня записувати в щоденнику свої внутрішні переживання, другій - фіксувати будь-які неприємні інциденти дня, а третю групу попросили щовечора складати список подій, імен людей, що викликали у них почуття вдячності.
Через десять тижнів з'ясувалося, що життя учасників двох перших груп не зазнало жодних істотних змін, а ось люди з третьої групи (всі без винятку) частіше сміялися, говорили, що займаються навіть повсякденними побутовими справами із задоволенням, не тривожилися про майбутнє, набагато менше хвилювалися про своє здоров'я, і, що вже зовсім дивно, всього за два з половиною місяці експерименту у багатьох в гору пішов бізнес. Дива, та й годі! Однак, науково підтверджений факт! У чому секрет?
На думку авторів експерименту, секрет саме в тому, що учасники третьої групи були змушені сфокусуватися на тому хорошому, що щодня відбувається з кожним із нас, але залишається непоміченим.
До речі, тоді ж було відзначено ще одну важливу деталь: записів у списку вдячності в третій групі з кожним днем ставало все більше і більше. Це дозволило психологам сформулювати ще одну закономірність: виявляється, чим частіше ми намагаємося відшукати причину для вдячності, тим легше і більше ми її знаходимо і стаємо щасливішими.
Здавалося б, все так просто! Так що ж заважає нам жити в постійній радості, відчуваючи вдячність?
Звичайно ж, впевненість в тому, що ми заслуговуємо ще більшого. Людині властиво порівнювати. Саме ця корисна в цілому якість не дає нам цінувати те, що у нас вже є. До наявного ми ставимося, як до належного. Те, що буквально вчора було святом, сьогодні - вже нудні сірі будні.
Дякуємо? За що? Як часто ви дякуєте своєму чоловікові або дружині за допомогу? Психологи констатують, що саме слово «спасибі» надзвичайно швидко зникає з сімейного побуту і служить причиною криз. Але слово це і справді чарівне, як і вчили нас в дитинстві, тому що працює й у зворотному напрямку. Проведені дослідження показали, що сказана вголос взаємна подяка здатна вберегти сім'ю від розлучення.
Мається на увазі, звичайно ж, не механічне бурчання: «дякую», а усвідомлена, ясно виражена вдячність. Це важливо!
До речі, не менш важлива тема: як приймати подяку. Інколи ми не вміємо цього робити, нам хочеться провалитися крізь землю від ніяковості, і ніякі мантри на тему «полюби себе» не працюють. Ніяковіючи, ми скоріше відповідаємо: «Немає за що, немає за що!». І це найбільш неправильна реакція.
Психологи стверджують, що помилкова скромність зводить нанівець витрачені зусилля обох сторін. Відповідаючи: «Немає за що!», ми знецінюємо і себе і того, хто дякує. Насправді вміння брати - не менше мистецтво, ніж уміння віддавати. Подумайте над тим, що, може ця подяка потрібна не тільки вам, але і тому, хто дякує, не переривайте ланцюжок добра. Подяка є, по суті, наріжним каменем нашого буття, в якому від усіх нас вимагається усвідомлення простої істини: щоб жити, ми потребуємо один одного, і тільки відбиваючись, як в дзеркалі, у вдячності інших, ми й можемо зрозуміти власну значущість і зв'язок з усіма людьми. Ми чуємо на свою адресу: «Спасибі!» для того, щоб дізнатися, хто ми є. І самі говоримо: «Дякую!» - для того, щоб в іншого була можливість пізнати себе.
Найкраща відповідь на будь-яку подяку: «Я радий був вам допомогти!» По-перше, це правда, тому що впоратися з життям самотужки нікому з нас не під силу, а по-друге, саме так ми і стаємо ланкою в ланцюжку. Ось чому, до речі, ніколи не варто чекати обов'язкової допомоги, подяки у відповідь.
Психологи встановили, що людям для виживання потрібно не менше чотирьох обіймів в день, але ж слова подяки - це наші усні обійми, які також здатні й зігріти, і втішити. Дякуйте життю за доступні вам можливості. Безумовно, завжди знайдеться той, у кого можливості більші, але якщо ви концентруйте свою увагу на тому, чого у вас немає, то вам ніколи й не буде вистачати.
Зате вдячність вміє зробити з браку достаток, тим більше що напевно завжди знайдеться і той, хто мріяв би мати у своєму розпорядженні хоча б ваші можливості.
Хочемо щиро подякувати вам, дорогий читачу блогу! Дякуємо що ви з нами! Хочемо сказати навіть більше - ви займаєте одне з головних місць в нашому особистому списку подяк. І знаєте, чому? Ми відчуваємо себе потрібними, і ми щасливі. А у вас є кому сказати своє щире «дякую»?
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар