GrabThis!!
-->

понеділок, 8 грудня 2014 р.

Великі "двієчники"

В школі нас змушують вчитися відмінно, гарантуючи, що саме це і буде гарантією життєвого успіху. Насправді існує думка, злегка антипедагогічна, що бути двієчником зовсім не соромно. Іноді це може стати навіть важливою сходинкою на шляху до слави.

Ф. П. Решетніков
"Опять двойка" 1952 р.
Історія знає приклади відмінників і вундеркіндів, які після успіху в дитячому віці не змогли розвинути свої можливості, ставши дорослими.

Давайте дізнаємось про найвідоміших двієчників в історії людства. Причини їхніх невдач були найрізноманітнішого характеру, але цим талановитим людям погані оцінки не завадили досягти визнання та всесвітньої слави.

Батько Вольтера говорив про нього та про його брата: "Я виростив двох дурнів. Один дурень в прозі, а інший - у віршах".

Ісааку Ньютону важко давалися... фізика та математика. Він вчився гірше за всіх у класі. Це відбувалось до тої пори, поки його не побив приятель. Після цього випадку, Ньютон вирішив перемогти його в знаннях, і вже через кілька місяців став першим в класі.


Людвіг ван Бетховен писав з помилками, а ділення та множення так і не подужав, так само, як і Олександр Дюма-батько.

Володимир Маяковський навчався настільки погано, що навіть не дочитав до кінця "Анну Кареніну".

Чехов два рази залишався в гімназії на другий рік. У третьому класі - через погані оцінки з арифметики та географії, у п'ятому класі - через суцільні двійки з грецької мови. Дивно, що з російської словесності майбутній письменник ніколи не отримував більше четвірки. Зате коли Чехов вступив до медичного університету і там почав писати оповідання, то відкрив себе в абсолютно новій якості.



Вінстон Черчилль вважався одним з найдурніших учнів у класі. Він ненавидів уроки, за неуспішність його усунули від вивчення давньогрецької мови і латині - "все одно б не потягнув". Якщо б його педагоги дізнались про Нобелівську премія з літератури, вони безперечно були б шоковані.

Нобелівський лауреат Альберт Ейнштейн в школі, як кажуть, не міг зв'язати й двох слів. У наш час майбутнього великого вченого, швидше за все, відправили б у спецшколу для тяжких дітей.


Сергій Корольов, під керівництвом якого були створені балістичні та геофізичні ракети, перші супутники і космічні кораблі "Восток" і "Восход", був круглим трійочником.

Наполеон вчився погано з усіх предметів, окрім математики.

Отто фон Бісмарк - канцлер Німецької імперії, погано вчився і ще гірше працював: влаштовувався на службу тільки за протекцією, і його або звідусіль виганяли, або він йшов сам, не в силах виконувати рутинну роботу.


Геніальний конструктор Костянтин Ціолковський в дитинстві перехворів скарлатиною, став погано чути і тому не встигав у школі. У другому класі залишився на другий рік, після третього його виключили. Але це не завадило Ціолковському, коли той став дорослим, скласти іспити на звання вчителя, а пізніше прославитися на весь світ.

Майбутнього мільйонера та винахідника Томаса Едісона "попросили" зі школи як зовсім безнадійного. А довчала його вдома мати.


Лев Толстой не мав диплому про освіту. У 9 років він залишився сиротою, і численні опікуни-родичі вважали за краще тішити юного графа і не дуже лаяли його за неуспіхи в навчанні. В університеті Толстой залишився на другий рік через незадовільно з історії та німецької мови. А після другого курсу і зовсім закинув університет.

Білл Гейтс в школі був двієчником. Зневірені батьки обіцяли платити Біллу за кожну п'ятірку, але й це не допомогло.


Олександр Пушкін був явним гуманітарієм. Пушкін ледве встигав у ліцеї та плакав на уроках арифметики. Після атестації, на врученні дипломів він виявився другим з кінця. Багато читав, цікавився новим, але абсолютно нічого не розумів в математиці й отримував з цього предмету двійки. Однак це не завадило Олександру Сергійовичу стати одним з кращих.


Всіх цих геніїв, які жили в різні часи та в різних країнах, об'єднує те, що відкрити свої таланти та почати творчий розвиток вони змогли лише після закінчення навчання, під час якого вчителі навіть не могли і припустити, що ці люди не диваки, а просто талановиті люди. Але перелічені вище постаті, незважаючи на всі перешкоди, які траплялись їм на шляху до визнання, все-таки змогли зберегти свою геніальність. 

Хто знає, скількох геніїв ми втратили через те, що в школі дехто намагався зробити з них "нормальних людей"?...

За матеріалами: Аргументы и факты, Wikers Weekly

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...