GrabThis!!
-->

пʼятниця, 3 жовтня 2014 р.

Трудоголізм - модна хвороба, чи просто корисна якість?

Напевно, у кожного з нас були випадки, коли ми затримувалися на роботі або приходили за годину до початку робочого дня. Але є люди, у яких до стандартних восьми робочих годин додається ще 4-5 щодня, при цьому вони з головою занурюються в роботу і забувають геть про навколишній світ.

Таких людей прийнято називати трудоголіками. В сучасних умовах роботи, коли люди орієнтуються на кар'єру, трудоголізм сприймається в позитивному ключі. Але не варто плутати працьовитість з трудоголізмом.

Кожна залежність, будь то алкоголізм чи шопоголізм, має своїх потенційних жертв. Якщо шопоголиками стають, як правило, жінки, то трудоголіками - чоловіки. Але ось жіночий варіант хвороби протікає більш важко.

У своїй більшості трудоголіки - це люди інтелектуальних і творчих професій, особливо схильні до такої залежності актори. Якщо говорити про фізичну діяльності, то тут трудоголіками стають вкрай рідко. Часто сьогодні «зариваються» в роботу програмісти. Ці люди настільки захоплюються справою, що буквально не відходять від комп'ютера, до чого додається ще і комп'ютерна залежність. 

Сьогодні трудоголізм охопив всю земну кулю. Ця проблема як країн, що розвиваються, так і розвинених країн. Так, наприклад, американська економіка щорічно втрачає 300 млрд. доларів і 13 млн. трудоднів на рік через лікарняні, які потрібні фанатам роботи. Адже жоден людський організм не в змозі витримати божевільний багатогодинний темп. За статистикою рівень захворюваності на 46% зріс саме у офісних працівників, адже 600 млн. людей переробляють.

Страхові компанії (переважно західні, зокрема японські, наші ще не зорієнтувалися) для трудоголіків вигадали спеціальний страховий випадок: «каросі». Він означає раптову смерть «на бойовому посту», тобто буквально на робочому місці. Якщо таке трапляється, родичі «згорілого» одержують грошову компенсацію.

Цікавий той факт, що «каросі» - часте явище на підприємствах Японії. І це попри те, що понаднормові додатково не оплачуються! «Просто» менталітет... Примітно й те, що жертви «каросі» - люди у віці 30-40 років, здебільшого неодружені.

Не кращі, ніж у Японії, справи й у Західній Європі. Близько 200 тисяч німців визнають себе трудоголіками, трохи меншою армією трудоголіків переймається Швейцарія – 115 тисяч. Щоправда, жителі цієї чарівної країни не втрачають почуття гумору й обізвали свою спільноту просто та зі смаком: «Божевільні трудівники». На своїх зборах вони намагаються дати тверезу оцінку свого життя: «Робота вбиває мене», «Я приніс у жертву власним амбіціям кохання і дітей», «Я не вмію відрізняти головне від другорядного» тощо. Кажуть, що усвідомлення проблеми – це перший крок до її вирішення… Успіхів вам, жителі чарівної країни Швейцарія!..

Психологи виділяють чотири стадії трудоголізму: 

Перша стадія. Часті затримки на роботі. Перша думка після пробудження – про неї, улюблену. На хобі, посиденьки з друзями часу дедалі менше.

Друга стадія: робота стає пристрастю. Нею можна замінити все. З'являються перші ознаки хронічної втоми: нервозність, безсоння.

Третя стадія: «Таблеток від жадібності! І побільше». Трудоголіку роботи завжди мало: він готовий звалити на свої плечі роботу свого відділу та сусіднього, допомогти шефові, поспівчувати прибиральниці. Встигнути скрізь не вдається, і це - потужний удар по самолюбству та нервовій системі. До лікарні - один крок.

Четверта стадія: невротичний стан, весь організм - на аналізи!..

Які ж ознаки має трудоголізм? 
  • Після дня роботи практично неможливо переключитися на іншу діяльність, голова ніяк не бажає «відключитися», переключитися на щось ще. 
  • Відпочинок втрачає свій сенс, не дає радості і розрядки.
  • Людина відчуває себе енергійно, впевнено і самодостатньо тільки працюючи або думаючи про роботу.
  • Виникає стійка впевненість, що справжнє задоволення можна випробувати тільки на роботі, все інше - сурогат.
  • Якщо раптом людина на якийсь час виявляється незавантаженою, то починає відчувати роздратування, нічим не мотивоване невдоволення собою і оточуючими.
  • Про людину говорять (і не тільки близькі), що в побуті вона мовчазна і похмура, непоступлива, агресивна. Але все це зникає, варто їй опинитися на роботі - перед вами зовсім інша людина.
  • Від близькості того, що якусь справу «скоро закінчить» людина відчуває тривогу, страх, розгубленість. Щоб врятуватися від цього вона, відразу ж починає планувати наступні робочі «катаклізми».
  • Все, що відбувається поза роботою для людини - неробство, лінь, пустощі.
  • Журнали, телевізійні програми, шоу розважального характеру викликають у людини лише роздратування.
  • Все частіше в лексиконі з'являються слова «Все», «Завжди», «Я повинен», «Я можу», а розповідаючи про роботу людина найчастіше вживає займенник Ми, а не Я.
  • У людини входить у звичку ставити перед собою явно нерозв'язні цілі і завдання.
  • Всі проблеми і невдачі на роботі людина починає сприймати, як особисті.
  • Через перевантаженя на роботі поступово погіршуються відносини в сім'ї та з близькими.
Якщо ви виявили у себе більшу частину перерахованих ознак трудоголізму, то можна ще спробувати виправити становище. Для цього існує кілька простих правил, які допоможуть вам, навіть якщо ви проводите на роботі по 12-14 годин, не стати залежним трудоголіком. 
  1. Робіть тільки те, що дійсно хочете. 
  2. Віддавайте собі звіт, що ваша робота - не втеча від проблем, а реалізація ваших бажань. 
  3. І не погано було б задати собі питання: від чого я біжу, що мені дає робота такого, що я недоотримую від найближчих мені людей? 
  4. Дотримуйтесь найсуворішого правила: працювати тільки на роботі, ніяких домашніх завдань
  5. Після роботи ваше головне завдання - зняти стрес і втому. 
  6. Намагайтеся не відпочивати з людьми, які звалюють на вас свої проблеми і емоції. 
  7. Будуйте свій відпочинок не за законами трудоголізму «наздогнати і перегнати», а так, щоб це було дійсно переключення на щось інше, незнайоме, нове.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...