Кулінарний Шекспір: напої

Канонічний перелік драматичних творів Вільяма Шекспіра складається з 37 п'єс, і в 27 з них згадуються різноманітні напої.

У єлизаветинску епоху головними напоями були пиво та ель, які вживали практично всі від малого до великого. 

Ці напої заміняли неякісну воду, а їх енергетична цінність дала їм повне право називатися "рідким хлібом". Пиво варилося у кожному великому господарстві, і це не рахуючи величезної кількості професійних пивоварень.

У п'єсі "Зимова казка" Шекспір назвав ель королівським напоєм. Його відмінність від пива в той час полягала у відсутності хмелю (хміль стали додавати тільки в кінці XVI століття). 

У тюдоровскую епоху ель був товаром першої необхідності. Щоб урізноманітнити смак, його часто приправляли мускатним горіхом або шавлією, а для пряного аромату в бочку додавали обсмажений апельсин з гвоздикою.

За часів правління Єлизавети в Англії вперше з'явилося пляшкове пиво. Існує легенда про пастора англіканської церкви Александра Ноуелла, який був пристрасним рибалкою. Одного разу, захопившись риболовлею, він забув у траві пляшку домашнього елю. Повернувшись через кілька днів він виявив, що ель не втратив своїх властивостей.

Він знайшов не пляшку, а справжній пістолет - звук пробки, що вилетіла, був гучним, як постріл. Вважається, що цей домашній ель став першим пляшковим пивом в Англії (Томас Фуллер, "Знамениті люди Англії та Уелльса", 1662).

Цікаво, що батько Шекспіра - заможний торговець, який часто обирався на різні ключові муніципальні посади в Стратфорді, у свій час був офіційним дегустатором елю.

За часів Тюдорів був вигаданий рецепт так званого вершкового пива - напою на основі елю з додаванням цукру, масла та спецій.

В Англії тих часів полюбляли і мальвазію - солодке вино Канарських островів. Шекспір згадує його в комедії "Марні зусилля кохання", в історичній хроніці "Генріх IV", але найвідоміший епізод, пов'язаний з мальвазією, можна знайти в хроніці "Річард III".

За часів Шекспіра не знали ні чаю, ні кави. Чай, який став національним англійським напоєм, з'явився на берегах туманного Альбіону тільки через 50 років після смерті великого Барда.

За часів правління королеви Вікторії був вигаданий рецепт трав'яного чаю, який отримав назву Шекспірівський, оскільки основою для нього послугував уривок із "Зимової казки":

Ось вам квіти:

Чабер, лаванда, м'ята, майоран, 

Ось нігтики, що спати лягають із сонцем 

І разом з ним встають в сльозах ... Квіти 

З середини літа - і, по мені, 

Годяться людям середнього віку.

Рецепт Шекспірівського чаю 

Інгредієнти:

• 1 чайна ложка сухих квіток лаванди 
• 2 чайної ложки сухого листя м'яти перцевої 
• 1 чайна ложка сухого чабера 
• 1 чайна ложка сухого солодкого майорану 
• 1 чайна ложка сухих квіток календули (нагідок)

Змішайте всі інгредієнти і зберігайте в щільно закритій банці. Заварюйте як будь-який трав'яний чай.

За матеріалами

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).